В Україні наразі триває впровадження електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) для автомобільних вантажних перевезень.
Товарно-транспортна накладна – це документ, який необхідно формувати на всю продукцію, яку споживають українці і яка потребує перевезень.
Переведення ТТН у цифровий формат допоможе підвищити якість та прозорість процесу перевезень, істотно спростить та прискорить взаємодію між вантажовідправником, перевізником і вантажоодержувачем, усуне корупційні зловживання та покращить умови ведення бізнесу. е-ТТН стане обовʼязковою для бізнесу після завершення воєнного стану.
Вже три провайдери електронного документообігу – EDIN, ПТАХ та AgriChain – вже пройшли тестування щодо взаємодії із системою електронного документообігу е-ТТН – програмним комплексом, завдяки якому здійснюється реєстрація, облік та обмін електронних товарно-транспортних накладних між учасниками вантажних перевезень автомобільним транспортом.
Ми поспілкувалися з Product Owner платформи ПТАХ, керівником проєкту е-ТТН від Linkos Group Анатолієм Мартинюком та Product Manager компанії EDIN Дмитром Гончаровим щодо вражень та отриманих їхніми компаніями результатів після тестування взаємодії із Системою е-ТТН.
Чому ви вирішили приєднатися до проєкту впровадження електронної товарно-транспортної накладної?
А. М. Ми в Linkos Group переконані, що реалізація проєкту е-ТТН позитивно вплине на логістичний бізнес України. У найближчому майбутньому це стане незамінною та корисною функцією, якою користуватиметься бізнес. Електронна ТТН допоможе вирішити великий перелік ситуативних негараздів, які зараз існують не тільки в галузях, пов’язаних з перевезенням, а і в інших сферах діяльності, які використовують логістику.
Д. Г. Використання ТТН бізнесом в електронній формі та повна відмова від її паперового аналогу – це питання часу. Тому, коли було повідомлено про старт експериментального проєкту з впровадження е-ТТН, EDIN без вагань приєднався до нього, щоб навчитися надавати максимально якісний сервіс нашим клієнтам, коли використання системи стане обов’язковим. З е-ТТН ланцюжок електронних документів постачання стає повноцінним.
Яким чином відбувалося тестування е-ТТН?
А. М. Тестування проходило у вигляді тестового завдання, до якого входило 15 різних тестових сценаріїв. У кожного сценарію був свій унікальний кейс реальної ситуації, для якого потрібно було зареєструвати е-ТТН, зробити перевантаження на проміжному складі, змінити пункт призначення тощо. Загалом тестування відбулося дуже організовано, прозоро та професійно.
Д. Г. Варто сказати, що наша команда була готова до тестування системи е-ТТН ще в березні згідно раніше встановленого дедлайну, однак повномасштабне вторгнення рф відтермінувало початок тестування. Протягом 8 місяців ми очікували на старт тестування від Інституту аналітики та адвокації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. У листопаді ми подали заявку на тестування і з другої спроби успішно пройшли його. Хочу окремо подякувати своїм колегами із команди розробки – вони проявили надзусилля для успішного проходження тестування.
Чи задоволені ви результатом тестування?
А. М. Так, ми задоволені результатом і вже чекаємо, коли тестові сценарії застосуємо на практиці. Наша команда вклала людський ресурс та час на те, щоб довести, що ми відповідаємо всім критеріям. Ми можемо транслювати всі передбачені бізнес-процеси і передати їх клієнтам, використовуючи на повну той функціонал, який передбачено цим проєктом. Бути першими завжди складніше, але й цікавіше. Тому ми раді, що долучилися до тестування системи е-ТТН, бо напрацьовані практики, стандарти, питання ляжуть в основу досвіду і високого рівня компетенції при роботі з клієнтами.
З якими викликами та складнощами довелося зіштовхнутися під час тестування е-ТТН? Як вдалося з ними справитися?
Д. Г. Насправді, найбільшою проблемою виявився блекаут, коли потрібно було тільки подати заявку на тестування. Ми готувались до цього протягом 5 місяців (листопад 2021 – березень 2022), а найлегший крок виявився найскладнішим, тому що банально ми майже тиждень не мали світла. Авжеж ми знайшли вихід та пристосувалися до реалій сьогодення, як і більшість українців та українських компаній.
А. М. Щодо самого тестування, то завдання було зрозумілим, а викликів та складнощів, як таких не було. Ми мали виконати завдання якісно та правильно разом із техпідтримкою розробника проєкту. Ми, як розробник рішень для електронного документообігу та рішень, що забезпечують комунікацію держави та бізнесу, знали всю специфіку роботи таких систем, тому надали всю необхідну детальну інформацію для аналізу, щоб якнайшвидше їх вирішити. Дякуємо команді розробки «ЦБД», яка надала всі необхідні дані для розроблення та підтримки.
Які переваги використання е-ТТН ви бачите для українського бізнесу?
Д. Г. Серед основних переваг для українського бізнесу, зокрема для вантажовідправників, можна виокремити прискорення обліку товарів, зменшення витрат на обмін документами (друк, доставка, зберігання) та мінімізацію кількості помилок при коригуванні документів. У той же час для перевізника використання е-ТТН прискорює отримання оплати за перевезення.
А. М. Загалом переваги у використанні е-ТТН напряму пов’язані з використанням ЕДО. Це, перш за все, швидкість обміну інформацією, адже чим швидше контрагенти можуть обмінятися документами, тим швидше можуть бути запущені інші процеси, які залежать від цього обміну (фінансові оплати, проведення бухгалтерських проводок тощо). Система допомагає виключити людський фактор, уникнути втрат, пошкоджень документів тощо. Крім того, не потрібно відкидати і позитивний екологічний ефект від збереження великої кількості лісів, що стане можливим завдяки відмові від обміну паперовими документами.
Як ви вважаєте, наскільки український бізнес готовий до впровадження е-ТТН? Що цьому сприяє?
А. М. Український бізнес готовий і зацікавлений в цифровізації процесу обміну ТТН. Україна вже багато років демонструє потужний розвиток інформаційних технологій і це задає загальний вектор розвитку усього суспільства і бізнесу, зокрема. Український бізнес прогресивний, наші керівники/власники бізнесів відкриті до імплементації інноваційних технологій у свої операційні процеси. Україна та українці – це народ, який вміє адаптуватися, має дуже сильно розвинений підприємницький дух. Ми швидко навчаємось, звикли до використання електронних сервісів у нашому житті та всіх можливих каналів комунікацій. Наприклад, на конференції, що відбулась декілька тижнів тому «ХХIХ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ЛОГІСТА: відновлення ланцюгів постачання в умовах воєнного та післявоєнного стану», на якій ми презентували бізнесу нашу платформу ПТАХ, як провайдера і учасника проєкту е-ТТН, участь брали також і перевізники. Представники бізнесу з перевезень виявили цікавість і були раді взяти участь у цьому проєкті, бути першими користувачами е-ТТН. Український бізнес у цих непростих умовах хоче максимально оптимізувати всі внутрішні процеси і маленькими кроками випередити свого конкурента, якщо це має фінансову та часову вигоду.
На вашу думку, які проблеми вдасться вирішити для українського бізнесу після впровадження е-ТТН після завершення воєнного стану?
Д. Г. Завдяки впровадженню е-ТТН вдасться запобігти ситуаціям, у які часто потрапляють вантажовідправники, коли, наприклад, через неуважність однієї зі сторін ТТН перетворюється на покреслену чернетку і у співробітників йде до 2 тижнів, щоб виправити та повторно перепідписати документи з усіма сторонами. Або ж, коли архів документів заполонив весь офіс і за потреби терміново знайти необхідну ТТН починається квест з пошуку. Для перевізників та водіїв використання е-ТТН також значно спростить умови праці та ведення бізнесу, адже зробить процес оформлення та обміну накладними між учасниками процесу перевезення швидшим і простішим.
А. М. Одним словом, усі учасники перевезення отримають швидкість. Швидкість в ухваленні рішень, швидкість в отриманні коштів, швидкість в закритті угод. У часовому інтервалі процес обміну ми зменшуємо від годин, а навіть і днів, до – “введіть пароль на свій КЕП та підпишіть документ”, що займає кілька секунд. Це оптимізація бізнес-процесів, результат якої можна буде відчути відразу з моменту використання.
Що ви можете порадити іншим провайдерам, що долучилися до проєкту, але ще не пройшли тестування, або ж тільки планують приєднатися до проєкту?
А. М. Кожен визначає для себе свої стратегії та бачення. Але, звичайно, чим більше провайдерів долучаться до проєкту е-ТТН, тим ширшим і гнучкішим буде застосування електронної товарно-транспортної накладної для бізнесу.
Багато що залежить безпосередньо від якості провайдера: наскільки це потужна компанія, чи має досвід, чи має розробників, досвідчених бізнес-аналітиків і тестувальників, а також лінію підтримки, хороших підрядників. Адже на провайдера покладено весь основний процес з обміну е-ТТН (як будуть виїжджати вантажні машини, їхати, перевантажуватись на складах), а також якість самого продукту та збереження документів. Крім того, від провайдера вимагають наявність експертизи у роботі з великими масивами даних і якісний швидкий продукт, який працюватиме без збоїв.
Наскільки добре держава підтримує вас у підготовці до впровадження проєкту?
А. М. Завдання держави: забезпечити законодавчу базу, врегулювати правила та вимоги в площині використання е-ТТН, взяти на себе функцію створення технічного середовища для електронних документів. Бізнесу варто підхоплювати це та самоорганізовуватися задля ефективного впровадження е-ТТН. Загалом, команда, яка займається розробкою системи зі сторони держави, активно комунікує, збирає пропозиції, обговорює, вносить зміни в проєкт, активно рухає його поетапно, робить те, що необхідно. А ще дає зворотній зв’язок, відповідає на питання і цього є достатньо, щоб сказати, що проєкт підтримується постійно. Яскравим прикладом підтримки держави є те, що після трьох місяців з початку повномасштабного вторгнення рф відновилась робота проєкту, і це дійсно великий результат команди, яка займається ним з боку держави.
Д. Г. Хотілося б щиро подякувати команді проєкту – Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерству цифрової трансформації України, донору проєкту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах/ TAPAS» та особливо ГО «Інститут аналітики та адвокації», яка на період реалізації проєкту є адміністратором системи е-TTН, за комплексну підтримку та цілеспрямований рух до розвитку та цифровізації українського бізнесу.
Робота над впровадженням е-ТТН продовжується. У січні 2023 року команда проєкту переходить до впровадження Системи е-ТТН. Сподіваємося, що у найближчий час інші провайдери ЕДО, що приєдналися до проєкту, теж успішно пройдуть тестування. Бізнесу для того, щоб бути готовим до повного переходу на електронні товарно-транспортні накладні, уже зараз варто обрати провайдера для співпраці. З переліком провайдерів ЕДО, які приєдналися до проєкту, можна ознайомитися на сайті е-ТТН.
